Чому Уряд вирішив позбавити Укрпошту монополії в доставці пенсій?

Уряд вирішив позбавити Укрпошту монополії в доставці пенсій тому що Смілянський ставив Уряду ультиматуми і при цьому брехав про вартість доставки пенсій. 

 

По-перше, Смілянський за рахунок доставки пенсій заробляв на доставці посилок, а по-друге він брав з Пенсійного фонду оплату за доставку пенсій всім пенсіонерам додому, але багатьом з них пенсії додому не доставляв.

Бізнес виступає проти створення поштового банку

Бізнес-спільнота не підтримує поточну редакцію законопроекту №2788-Д яким надається дозвіл на створення поштового банку в Україні.

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Незалежною Асоціацією Банків України, Спілкою Українських Підприємців та Форумом Провідних Міжнародних Фінансових Установ, звернулася з відкритим листом щодо законопроекту 2788-д до Президента України, Голови Верховної Ради України, Голови профільного Комітету ВРУ, Голови Національного банку України та Заступника Керівника Офісу Президента України.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у галузі поштового зв’язку» (далі – Законопроект), який зареєстровано за № 2788-д від 04.05.2020 р., було прийнято Верховною Радою України за основу, зараз відбувається його підготовка до другого читання.

Чому з літер П О Ш Т А не скласти слово "банк"

Чим ризикують майбутні вкладники банку "Укрпошти"? Відповідь Нацбанку

"А хіба так можна було?" Мабуть, такою була реакція продуктових магазинів на ухвалення в першому читанні законопроєкту 2788-д про перетворення "Укрпошти" в банк.

Для цього пошті не потрібно ні отримувати банківську ліцензію, ні виконувати банківські правила та нормативи.

Відкриваєш рахунки, залучаєш гроші у населення, не несеш за ці гроші відповідальності. І все тому, що у тебе 11 тис відділень, і ти присутній там, де немає банків.

До речі, магазини теж присутні там, де немає банків. І мають більш розгалужену мережу, ніж "Укрпошта". Однак магазини у банки не перетворюють. Виявляється, що дозволено "Укрпошті" - не дозволено іншим.

До суті питання. Дійсно, Національний банк не підтримував цей законопроєкт у першому читанні. І не підтримає його і у другому. І справа не в нашій принциповості, адже запропоновану модель не підтримуємо не тільки ми.

Не підтримують її Міністерство фінансів, Фонд гарантування вкладів, міжнародні експерти та партнери України.

Для початку відповімо на три важливі запитання.

«Голуби болеют»: из-за коллапса «Укрпочты» тысячи украинцев останутся без писем и пенсий

Писем не шлите — голуби болеют: из-за коллапса «Укрпочты» тысячи украинцев останутся без писем и пенсий

Руководство государственной почтовой системы Украины — публичного акционерного общества «Укрпочта» (ПАО УП) — обратилось к своим клиентам с необычной просьбой. Потенциальных адресатов попросили «понять и не осуждать» закрытие отделений структуры в более чем ста населенных пунктах страны, а также не обращаться в судебные органы по вопросам утерянных посылок и недоставленных срочных телеграмм.

Дескать, из-за катастрофической нехватки финансирования УП действительно была вынуждена прибегнуть к массовым сокращениям персонала, однако уже в ближайшее время государство найдет альтернативу уволенным почтальонам. Ситуацию, при которой в целом ряде украинских регионов подобная альтернатива уже была встречена «в штыки», изучал корреспондент Федерального агентства новостей.

Согласно идее чиновников министерства инфраструктуры Украины, чьим подразделением фактически является «Укрпочта», систему доставки писем, газет, посылок, бандеролей и даже пенсионных чеков, осуществляемую упомянутым предприятием, можно вывести из глубочайшего кризиса путем оптимизации отделений УП на местах. Таким образом на территории от Ужгорода до Мариуполя свою деятельность прекратят 125 «станций связи», а их сотрудники получат расчет по статье «сокращение штата».

Гіркі плоди поштового експерименту

Мабуть, уже всі начувані, що «Укрпошта» планує замінити стаціонарні відділення в селах на пересувні. Потренуватися, точніше — провести експеримент над селянами, вирішили на Чернігівщині, обравши її пілотним регіоном. Сьогодні в трьох районах — Куликівському, Чернігівському та Ріпкинському — триває «обкатка» майбутньої реформи. Її перші плоди виявились гіркими: нововведеннями обурені представники місцевої влади, керівники громад, газетярі і, що найважливіше, «цільова аудиторія» — селяни.

Реформа “Укрпошти” на Чернігівщині

«Хай би їх дідько забрав...»

У САЛТИКОВІЙ Дівиці Куликівського району — кількасотметрова черга до автомобіля «Укрпошти»: люди вишикувались, аби оплатити комунальні послуги. Раніше вони це робили у поштовому відділенні, яке працювало щодня. Тепер змушені стояти в черзі на вулиці до пересувного, яке обслуговує їх двічі на тиждень усього по дві години. Такий «зручний» графік не влаштовує нікого, але керівництво Чернігівської дирекції ні на чиї скарги не реагує.

— Хай би їх дідько забрав, що вони зробили отаке людям! — бідкається Катерина Баглай. — Ми роботою забиті, а вони у середу і п’ятницю приїжджають — хоч удавись, а треба бігти займати чергу. Ну нехай одну листоношу скоротили, але завідуючу треба залишити. І взагалі, поштарів звільняти не можна!

Мешканка Салтикової Дівиці Любов Кулініч теж скаржиться на роботу пересувного відділення.

— Приїхали машиною, сказали почекати 20 хвилин, самі зачинились на пошті. Мало того, що запізнилися на цілу годину, так ще треба стовбичити під дверима, поки вони будуть готові! — обурюється жінка. — Зрештою я встигла заплатити, але промаринувалась на спеці. Раніше, звісно, було значно краще. Я по квитанціях, мо’, й не все розумію, так мені на пошті пояснять, і я спокійно заплачу, коли мені зручно. Тепер у кого питати? Одна рахувала гроші, друга на машинці клацала, а наша завідуюча їх ще й підучувала. Навіщо вони цей експеримент придумали? Явно не для того, щоб полегшити життя людям.

91-річному Івану Кулінічу і пенсії, і газети поки що приносять «по-старому». Іван Максимович — інвалід першої групи, без ніг. Каже, листоноша для нього — це можливість не тільки вчасно отримати пенсію, але й поговорити — фактично «вікно в світ».

— Чув, що будуть робити пересувні відділення і скоротять наших поштарок. Це якесь знущання! Що це за реформа така? Куди я у своєму віці без ніг поїду? Дурня якась! Що це вони там замислили? Як мені пенсію одержати? Я ж не виїду взимку. Що мені, з голоду помирати? — у розпачі закурює цигарку.

— Усі люди проти! — додає 81-річна Олександра Дмитрук. — Аби хтось написав петицію, так ми підписали б. То, бува, помаленьку дошкутильгаєш до пошти, а тут треба бігти і в черзі стояти. Он сто душ маринували до обіду в спеку, а як дощ піде, а взимку як?.. Машини купили мільйонерські, а як для села щось зробити, то не можна. Знущання, та й годі! Як нам тепер без поштарів? Це ж шахраї активізуються. Це спеціально робиться, щоб загнітити людей!

Поспешили с банкротством. Зачем "Укрпочте" экономить на нищих газетчиках

На "Укрпочте" обмолвились о возможном банкротстве. Выясним, грозит ли такая судьба госпредприятию и как сделать его прибыльным

Первый заместитель гендиректора "Укрпочты" Александр Чернявский заявил об угрозе банкротства некогда монопольного государственного предприятия. Хотя информация прозвучала как бы мимоходом, на встрече с редакторами общенациональных и региональных СМИ и представителями Национального союза журналистов, она сразу же стала топовой новостью в информационных лентах. Еще бы, довести до банкротства государственную почту в понимании западных экспертов также невозможно, как обанкротить, например, столичное метро или национальную газодобывающую компанию в стране, которая импортирует энергоресурсы.

На данный момент "Укрпочта", по сообщению Чернявского, задолжала редакциям 260 млн грн. Цифра, способная травмировать коллективную психику отечественной журналистики, особенно учитывая уровень капитализации этого рынка в условиях кризиса. "Укрпочта", которая провела подписную кампанию среди населения, обязана теперь перечислить полученные деньги средствам массовой информации в течение июля-августа. Но отдавать деньги у нас - прерогатива трусов, поэтому почтари предлагают сделать "хорошо всем". Стоит заметить, что когда звучит подобная фраза, особенно со стороны госпредприятий, как-то невольно вжимаешься в кресло, прекрасно понимая, что "хорошо" будет примерно так же, как при нагибании за мылом в армейской душевой на Крайнем Севере. "Укрпочта" предлагает "гуд прайс", то есть рассрочку платежа: 40% сразу и "хвост" (именно так назвали финальный платеж) - в сентябре. Понятное дело, предложение не фонтан.

Ставить условия для обычного посредника - слишком дорогое удовольствие в рыночной экономике, которое чревато потерей клиентуры, и объясняется эта "ретивость" лишь банальной безнаказанностью, к которой привыкли "госы", в независимости от того, в каком секторе они представлены. В этой связи вспоминаются высказывания замглавы НБУ Екатерины Рожковой о том, что государственные банки несут тяжелое бремя "казначейств" коммунальных предприятий, обслуживая платежи населения в их пользу, хотя любой частный банк был бы счастлив получить столь лакомый кусок операционного бизнеса.

Примерно то же самое можно наблюдать на примере "Укрпочты", когда "разнос" пенсий является не мегаприбыльным, а мегаубыточным направлением деятельности компании: 50% валовых затрат на этот вид деятельности и лишь 25% доходов от него. И при этом, как признаются в самой почте, они чрезвычайно зависимы от сотрудничества с Пенсионным фондом: в случае приостановки этого формата выплаты пенсий 20-25 тыс. сотрудников почты окажутся без работы, а под угрозой закрытия - до 6 тыс. отделений. Как всегда, по мнению "Укрпочты", виноватым оказалось правительство: именно такой вывод можно сделать из сетований по поводу роста минимальной заработной платы.

Ахметов пошлет Ляшко по “Укрпочте”

Олег Ляшко и Игорь Смелянский

За поползновениями нынешнего менеджмента крупнейшей почтовой службы страны превратить ее в приятное дополнение к Первому украинскому международному банку эксперты упускают гораздо более интересный сюжет. Под контролем Игоря Смелянского “Укрпочта” придаст синергии противоестественному союзу Рината Ахметова и Олега Ляшко.

Формирование в 2016 году новой управленческой команды “Укрпочты” практически сразу навело журналистов на мысль, что за ключевыми топ-менеджерами этого госпредприятия явно виднеются уши Рината Ахметова. Так, руководитель “Укрпочты” Игорь Смелянский — выходец из Первого украинского международного банка (ПУМБ) Рината Ахметова и занимался там поглощениями других финансовых учреждений. В официальной биографии главы “Укрпочты” указано, что в 2010-2011 годах он руководил поглощением Энергобанка банком ПУМБ, “которое стало успешным в очень короткие сроки”. Впрочем, такого поглощения никогда не было, а сам Энергобанк сейчас ликвидируется ФГВФЛ. Зато в эти годы ПУМБ поглотил Донгорбанк. В биографии также отмечается, что в 2014 году Игорь Смелянский вернулся в ПУМБ, чтобы “помочь со слиянием с банком “Ренессанс Кредит”, а также рассмотреть возможность объединения с другими банковскими системами, но из-за напряженной общественно-политической ситуации это направление работы не могло развиться”.

Второй ключевой менеджер — финансовый директор “Укрпочты” Александр Чернявский стал в 2013 году финдиректором “Укртелекома” после покупки этой телеком-монополии Ринатом Ахметовым.

Наконец, заместителем гендиректора “Укрпочты” по IТ был назначен Сергей Галаган, который c 2013 по 2016 год был IТ-директором ООО “Метинвест Холдинг”.