Нарешті позитивна новина щодо Укрпошти, яку десять років добивають соросята-лихварята

Історія афери соросят-лихварят з Укрпоштою

В 2016 році соросята-лихварята незаконно призначили російського агента Смілянського гендиректором Укрпошти. Перед тим Смілянський відмовився від громадянства України заради громадянства росії і здав свій український паспорт в міграційну службу РФ. Призначали його без належної освіти і досвіду, без громадянства України. Координував це незаконне призначення нинішній міністр економіки Олексій Соболєв (який і зараз дахує цього афериста), тоді він був радником міністра інфраструктури.

Якою була і є мета соросят-лихварят щодо Укрпошти? "Партнери" прислали його сюди для здійснення нібито поштової "реформи", яка полягає в приватизації доставки пенсій і створенні на базі "Укрпошти" приватного пенсійного фонду. Коли Смілянського сюди прислали в 2016, через Укрпошту на рік проходило 140 млрд грн ($5,8 млрд) пенсій.

 
Міжнародні аферисти придумали зробити при Укрпошті банк, пропустити через нього ці 140 млрд грн ($5,8 млрд) пенсій, крутити їх там, потім банк і систему доставки пенсій приватизувати і перетворити їх на приватний пенсійний фонд. Далі, коли в тому ПФ накопичиться декілька десятків мільярдів пенсій, зникнути разом з ПФ і пенсіями.

Саме під це грандіозне завдання міжнародному аферисту Смілянському інший міжнародний аферист - Абромавичус, який на той час в 2016 році був віце-прем'єром, призначив величезну навіть на теперішній час зарплату - 16 млн грн на рік.

Але для початку приватизації прибуткової частини Укрпошти, потрібно довести підприємство до банкрутства, чим успішно, за сприяння Наглядової ради, займається Смілянський при якому Укрпошта щороку, на відміну від Нової Пошти, є збитковою і не розвивається.

 
Нещодавно Уряд соросят - 2 своїм рішенням передав акції "Першого інвестиційного банку", що раніше належали російським олігархам, до Мінрозвитку з наступною передачею «Укрпошті».

Дивує що цієї афери зі знищення стратегічного державного підприємства, що триває 10 років, в упор не помічає СБУ. Сподіваємося що після картонкової спроби соросячого державного перевороту, служба нарешті почне діяти.

Цікаво що коли російський агент Smelyansky працював на росії, його прізвище писалося як СмЕлянский, коли його перекинули в Україну, він став СмІлянський - щоби приховати його російське минуле.

* * *
Forbes Ukraine написав статтю про "проблему Укрпошти на 800 млн грн"

НБУ вважає, що «Укрпошті» варто попрощатися з амбіціями стати банком через збитки та нестачу капіталу.

 
«Укрпошта» може не отримати ліцензію для створення банку фінансової інклюзії до кінця року, як планував її очільник Ігор Смілянський. Ба більше, компанія ризикує втратити й чинну ліцензію на фінансові послуги. Що відбувається навколо «Укрпошти», яка зупинилася за крок до створення власного банку?

Плани гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського перетворити компанію на банк, що він намагається зробити останні пʼять років, знову під великим питанням.

Причина – через збитковість уже зараз «Укрпошта» потребує докапіталізації від держави. Ця проблема потрапила до оновленого переліку фіскальних ризиків фінансового сектору на 2025–2028 роки, який складає Нацбанк, ідеться в листі НБУ до премʼєр-міністерки Юлії Свириденко, надісланому на початку серпня (є у Forbes Ukraine).

«Це створює додаткові фіскальні ризики або вимагає прийняття стратегічних рішень щодо управління «Укрпоштою», зокрема можливої відмови від платіжної ліцензії та планів набуття банківської ліцензії», – сказано в документі.

Смілянський все ж розраховує, що вже до кінця року його компанія нарешті стане банком, казав він у коментарі Forbes Ukraine в середині липня. Топменеджер відповів зараз, що дії регулятора коментувати не буде, зазначивши, що якби «Укрпошта» потребувала докапіталізації, то звернулась би до акціонера. Такого звернення не було, додав Смілянський.

Проблеми «Укрпошти» та шанси на банк

Можливий обсяг докапіталізації держкомпанії, згідно з листом НБУ до Свириденко, близько 820 млн грн. До кінця року потреба може зрости.

Станом на 1 липня «Укрпошта» вже мала відʼємний власний капітал – мінус 661,5 млн грн. Збитки за пів року зросли з 869,5 млн грн до 1,4 млрд грн, зазначається у листі Нацбанку. «Це свідчить про неспроможність компанії відновлювати та накопичувати капітал з операційної діяльності», – сказано в документі.

Смілянський відповів, що знає про дії регулятора, але відмовився їх коментувати. «Укрпошта» має кредити в ЄБРР та ЄІБ, які стежать за фінансовим станом компанії, яка своєчасно сплачує за всіма кредитами, платить зарплати та податки та кожен день відновлює мережу після уражень», – додав CEO компанії.

У 2022–2024 роках сукупний збиток компанії склав 2,5 млрд грн (з них 2,1 млрд – у 2022-му та 2023-му), за даними звітності «Укрпошти» у YouControl. Ще одна проблема – у 2024-му дохід компанії зріс на 8%, до 12,98 млрд грн, але з урахуванням річної інфляції (14,6%) реального зростання не було.

Докапіталізація «Укрпошти» – думка НБУ та Смілянського

Смілянський пояснює це обʼєктивними факторами. «У нас є послуги, які скорочуються незалежно від якості нашої роботи. Наприклад, попит на доставку газет чи пенсій. Скажімо, раніше в селі було 100 пенсіонерів – сьогодні залишилося 90, а витрати на доставку ті самі», – казав він в інтервʼю Forbes Ukraine у квітні, додаючи, що в більшості поштових операторів Європи ці послуги покривають субсидії.

Збитки, за словами Смілянського, повʼязані з інвестиціями в нові сортувальні центри та зростанням видатків на обслуговування валютного кредиту ЄБРР через вищий курс євро. «Попри збиток, ми досягли позитивної EBITDA у сотнях мільйонів, і це принципово відрізняє 2024 рік від 2023-го, коли EBITDA була негативною», – говорив CEO «Укрпошти» в квітні. Компанія могла б вийти в прибутки, якби продала старі сортувальні центри, додав він. Зокрема, до продажу готова будівля поблизу залізничного вокзалу у Львові.

Необхідні інвестиції для запуску банку Смілянський оцінював у 400–500 млн грн на ІТ-систему та 20–25 відділень в обласних центрах, які відповідають вимогам НБУ. До цього компанії залишився один крок – отримати ліцензію «банку фінінклюзії». Це поняття зʼявилося в законодавстві у червні. Воно передбачає, що будь-який бізнес може отримувати обмежену банківську ліцензію для обслуговування клієнтів у регіонах, де відсутні традиційні банки.

Верховна Рада 3 червня ухвалила Закон щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. Він передбачає запровадження поняття банку фінінклюзії – «фінансова установа з обмеженою банківською ліцензією».

Створити такий тип банку ще минулого року запропонував Нацбанк. Мета – надавати банківські послуги клієнтам у прифронтових регіонах, а також у віддалених містах і селах.

Перетворення у банк – давня ідея CEO «Укрпошти». Розрахунок на те, що компанія зможе більше заробляти за рахунок додаткових фінансових послуг у віддалених населених пунктах, де вона і без того працює. Скепсис, зокрема НБУ, викликали відсутність чітко прорахованої бізнес-моделі та ризик того, що компанія недооцінює обсяг необхідних інвестицій.

У 2023-му керівництво «Укрпошти» представило трирічну стратегію з метою вийти на прибутковість у 2024-му. За планом середньорічний приріст доходів мав бути на рівні 30%, але фактично за останні два роки цей показник складав лише 12%. Реалізація плану можлива передусім через збільшення обсягів внутрішніх посилок та фінпослуг, йшлося у стратегії.

Чи отримає «Укрпошта» ліцензію банку фінінклюзії, залежить від рішення Нацбанку. Для запуску банківського проєкту компанія потребує значної фінансової підтримки, зокрема докапіталізації від держави за будь-якого сценарію, вважає співрозмовник у НБУ, який спілкувався на правах анонімності через відсутність повноважень надавати офіційні коментарі. «Зараз капітал для цього відсутній», – каже він.

Регулятор дійсно занепокоєний створенням банку в «Укрпошті», особливо через можливу монополізацію ринку, розповідає один із членів наглядової ради на правах анонімності. Разом із тим, регулятор не говорить категорично ні, додає він.

У вересні 2021-го «Укрпошта» розглядала купівлю банку серед фінустанов із капіталом від 200 млн грн. Можливість отримати банк зʼявилась в «Укрпошти» навесні 2023-го, після націоналізації PINbank через санкції проти його тодішнього власника, російського бізнесмена Євгена Гінера.

 
На початку 2024-го 88,89% акцій PINbank було передано до Фонду державного майна. Раніше цей актив більше року знаходився під управлінням Агентства з розшуку та управління активами.
Докапіталізація PINбанку у разі такого сценарію неможлива за умовами меморандуму з МВФ, додає співрозмовник у Нацбанку.

 
Як «Укрпошта» може втратити платіжну ліцензію

Питання можуть виникнути і до діючих ліцензій «Укрпошти». У квітні 2023-го компанія отримала ліцензію небанківського надавача платіжних послуг. У червні минулого року – на обмін та продаж валюти в готівці.

 
Відкликання ліцензії за законом може відбутися за низки умов. Серед них: недостовірна інформація при подачі документів, банкрутство, системні порушення у сфері фінмоніторингу щонайменше двічі за два роки і т.д. У червні НБУ також оновив вимоги до регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг. Мінімум для «Укрпошти», яка зараз має відʼємний капітал, за розрахунками НБУ з листа до Свириденко, – 159 млн грн.

 
У зону ризику компанію ставить і пункт про фінмоніторинг. У лютому 2024-го Нацбанк оштрафував її на 17,4 млн грн за порушення правил протидії відмиванню коштів чи фінансуванню тероризму. Тоді ж «Укрпошта» отримала письмове попередження за неналежну організацію валютних операцій з урахуванням оцінки ризиків.

До кінця року питання відкликання платіжної ліцензії через нестачу капіталу не стоятиме, розповідає інший посадовець із НБУ, що також попросив не вказувати свого імені в цій статті, оскільки спілкувався для розʼяснення вимог регулятора, а не офіційного коментаря. Але з січня 2026-го Нацбанк муситиме розглядати це питання більш предметно. Втім, чітких дедлайнів немає, додав співрозмовник.

Суперечки всередині «Укрпошти»

У самій «Укрпошті» також обговорюють питання фінансового стану та управління. У розпорядженні Forbes є лист одного з членів наглядової ради до CEO Смілянського, де йдеться про занепокоєння збитками в понад 1,1 млрд грн і відсутність стратегії прибутковості.

«Модель управління не відповідає банківським стандартам: влада зосереджена в руках CEO та відсутній діалог із наглядовою радою, – йдеться в листі. – Падає конкурентоспроможність у сегменті посилок, а ризиками займається лише одна особа».

Автор листа пропонує відмовитись від ідеї створення банку на базі «Укрпошти» та натомість співпрацювати з іншими фінустановами.

Forbes звернувся до чотирьох із п’яти членів ради – всі утримались від коментарів без узгодженої позиції. Пресслужба наглядової ради не відповіла на запит на момент публікації. Смілянський відмовився коментувати стосунки з наглядовою радою через принципи корпоративної поведінки.

Погляди на стратегію та плани у Смілянського та наглядової ради дійсно розходяться, розповів один із її членів, що через чутливість питання погодився спілкуватися на правах анонімності. Тому наглядова рада виступає за реформування корпоративного управління.

 
На одноосібність ухвалення рішень в «Укрпошті» вказує і співрозмовник у Нацбанку. «Немає навіть директора з комплаєнсу», – додає він. У важливих для банків підрозділах ризик-менеджменту та внутрішнього аудиту працює лише кілька людей, зазначає інший співрозмовник із регулятора.

Смілянський відмовився коментувати ці тези, зазначивши, що, на його думку, значення має не формат, а результат. «Купа банків мала і комплаєнс, і аудит, і оверсайт НБУ, але займалась успішно обналом коштів, – каже він. – В «Укрпошти» за девʼять років жодного корупційного скандалу і найвищі оцінки прозорості від міжнародних партнерів».

Джерело