Листоноша Ганна Мазур: «Осінь — гаряча пора у поштовиків»

Вона закінчила 8 класів, нерозривно пов'язала життя з 21-м поштовим відділенням у Вінниці... І щаслива вже цілих 45 років!

- Мама хотіла мене в Ободівці залишити, а я попросилась у Вінницю, до дядька. Шістнадцяти ще не було, на роботу ніхто не брав, а листоношею взяли. 21 жовтня, у 1971-му, вперше переступила поріг 21-го міського відділення по пр. Космонавтів, 24. Хіба знала тоді, що залишусь тут назавжди! — розповідала листоноша Ганна Іванівна Мазур. — Вчилась, як кажуть, «на ходу». Розносила важкі сумки з кореспонденцією, а після роботи зубрила правила роботи у відділі переказів і відділі посилок. Здала екзамени на оператора. Відправляла перекази, посилки, працювала з касою... Все вміла. Доросла до заступника начальника відділення. Вже була заміжня, дві доньки підростали. А тут виділили для листонош службове житло. А ми жили на квартирі, чоловік Іван Григорович Мазур теж працював у системі зв'язку, возив банківських інкасаторів. Порадились і вирішили, що треба мені знову ставати листоношею, щоб отримати омріяне житло у Вінниці. Не дуже хотіли мене переводити, але я добилась... І повернулась на цю важку роботу. Обслуговувала 800-900 квартир щодня. А тоді ж підписка була величезна, у кожній квартирі по кілька газет, журнали, а ще листи, телеграми. Правда, машини підвозили до опорних пунктів, а потім ми розкладали по поштових скриньках.

- Отримали квартиру?

- Отримали, ще й яку гарну! У будинку, де колись був «Дитячий світ», по пр. Коцюбинського, навпроти будівельного коледжу. Пропонували мені перейти у відділ передплати, пізніше — працювати ревізором. Але я не захотіла і залишилась листоношею у рідному 21-му відділенні. Тепер маю нагороди, відзнаки. І вже нікуди не хочу переходити.

- Як змінились умови роботи?

- Сьогодні у нас постійно щось нове, тільки встигай! Наталя Петрівна Костюк, керівник Вінницької дирекції УДППЗ «Укрпошта», ставить завдання поліпшувати якість послуг, наближати їх до світових стандартів. Окрім традиційних послуг, на пошті можна замовити ліки, книги, товари поштою, фотопослуги, квитки на потяги та багато ін. ХХІ століття надворі, нікуди не дінешся, треба вивчати нові технології! Обслуговуємо 1700-1800 квартир, вдвічі більше, ніж раніше. Кореспонденції стало менше, єдине, що збільшилось — це рекомендовані листи, в основному, судові повістки. Судяться люди! Правда, раніше листоноші ходили до 5 км щодня, то сьогодні по 10-12 км треба відміряти, та ще й по поверхах. Рекомендовані вручаємо особисто в руки адресату.

Зарплата у нас невисока, відповідно, і пенсія невелика. А спробуйте під дощем і снігом багато кілометрів носити важкі сумки! Тут треба щось міняти! Зараз осінь, у поштовиків — гаряча пора. Адже повним ходом йде передплатна кампанія на періодичні видання.

Ірина ЗОНОВА